Словник української мови в 11 томах

впакувати

ВПАКУВА́ТИ¹ див. впако́вувати¹.

ВПАКУВА́ТИ² див. упакува́ти¹.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. впакувати — впакува́ти 1 дієслово доконаного виду спакувати; засадити впакува́ти 2 дієслово доконаного виду зв'язати в пакунок  Орфографічний словник української мови
  2. впакувати — I див. впаковувати I. II див. упакувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впакувати — ВПАКУВА́ТИ див. упако́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. впакувати — впакува́ти 1. силоміць нагодувати (перев. дитину)(ср, ст): Я мало не впала, як побачила, скільки Лідзя впакувала в малого бульби (Авторка)...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. впакувати — ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О.  Словник синонімів української мови