впакувати —
впакува́ти 1 дієслово доконаного виду спакувати; засадити впакува́ти 2 дієслово доконаного виду зв'язати в пакунок
Орфографічний словник української мови
впакувати —
I див. впаковувати I. II див. упакувати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
впакувати —
ВПАКУВА́ТИ див. упако́вувати.
Словник української мови у 20 томах
впакувати —
впакува́ти 1. силоміць нагодувати (перев. дитину)(ср, ст): Я мало не впала, як побачила, скільки Лідзя впакувала в малого бульби (Авторка)...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
впакувати —
ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О.
Словник синонімів української мови