вплітати

впліта́ти 1

дієслово недоконаного виду

плетучи, увивати що-небудь у щось

впліта́ти 2

дієслово недоконаного виду

плетучи, робити яку-небудь річ

розм.

Значення в інших словниках

1. вплітати — I (уплітати), -аю, -аєш, недок., вплести (уплести), -ету, -етеш, док., перех. 1》 Плетучи, вкладати, увивати що-небудь у щось. || Встромляти, вплутувати руку, кігті і т. ін. у волосся, вовну тощо. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вплітати — ВПЛІТА́ТИ¹ (УПЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛЕСТИ́ (УПЛЕСТИ́), ету́, ете́ш, док., що. 1. Плетучи, вкладати, увивати що-небудь у щось. – Як була я малою, то мені було не раз сниться, що моя мати чеше мені коси, вплітає червоні кісники (І.  Словник української мови у 20 томах
3. вплітати — ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ'Я́ЗУВАТИ (УВ'Я́ЗУВАТИ). — Док.: вплести́ (уплести́), заплести́, вв'яза́ти (ув'яза́ти). Перестала (Мір'єм) вплітати в коси святі амулети (М.  Словник синонімів української мови
4. вплітати — ВПЛІТА́ТИ¹ (УПЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛЕСТИ́ (УПЛЕСТИ́), ету́, ете́ш, док., перех. 1. Плетучи, вкладати, увивати що-небудь у щось. — Як була я малою, то мені було не раз сниться, що моя мати чеше мені коси, вплітає червоні кісники (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах