вплітати

ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ'Я́ЗУВАТИ (УВ'Я́ЗУВАТИ). — Док.: вплести́ (уплести́), заплести́, вв'яза́ти (ув'яза́ти). Перестала (Мір'єм) вплітати в коси святі амулети (М. Коцюбинський); Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Т. Шевченко).

ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) (вкладати що-небудь у рідину або щось м'яке), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАНУ́РЮВАТИ, ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (у вовну, волосся). — Док.: встроми́ти (устроми́ти), вткну́ти (уткну́ти), зану́рити, вплести́ (уплести́). Закачала (рукав) аж до плечей і встромила у воду руку (М. Коцюбинський); Вткнувши голову в подушку, гірко плакала (Ольга) (Я. Галан); Він занурював пальці в гарячий сипучий пісок (О. Донченко); Потім вони обоє, занурюючи великі житні скибки в мед, полуднують (Є. Гуцало); Заятчук.. вплітає руку в задичавлений волоссям низ обличчя (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. вплітати — впліта́ти 1 дієслово недоконаного виду плетучи, увивати що-небудь у щось впліта́ти 2 дієслово недоконаного виду плетучи, робити яку-небудь річ розм.  Орфографічний словник української мови
2. вплітати — I (уплітати), -аю, -аєш, недок., вплести (уплести), -ету, -етеш, док., перех. 1》 Плетучи, вкладати, увивати що-небудь у щось. || Встромляти, вплутувати руку, кігті і т. ін. у волосся, вовну тощо. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вплітати — ВПЛІТА́ТИ¹ (УПЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛЕСТИ́ (УПЛЕСТИ́), ету́, ете́ш, док., що. 1. Плетучи, вкладати, увивати що-небудь у щось. – Як була я малою, то мені було не раз сниться, що моя мати чеше мені коси, вплітає червоні кісники (І.  Словник української мови у 20 томах
4. вплітати — ВПЛІТА́ТИ¹ (УПЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛЕСТИ́ (УПЛЕСТИ́), ету́, ете́ш, док., перех. 1. Плетучи, вкладати, увивати що-небудь у щось. — Як була я малою, то мені було не раз сниться, що моя мати чеше мені коси, вплітає червоні кісники (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах