вповноважений
вповнова́жений 1
дієприкметник
від: вповнова́жити
вповнова́жений 2
прикметник
який має певні повноваження
вповнова́жений 3
іменник чоловічого роду, істота
довірена особа
Орфографічний словник української мовивповнова́жений 1
дієприкметник
від: вповнова́жити
вповнова́жений 2
прикметник
який має певні повноваження
вповнова́жений 3
іменник чоловічого роду, істота
довірена особа
Орфографічний словник української мови