впроваджувати —
<�УПРОВАДЖУВАТИ> (до хати) уводити, (у війну) втягати, затягати; (моду) запроваджувати, закорінювати, заводити.
Словник синонімів Караванського
впроваджувати —
(упроваджувати), -ую, -уєш, недок., впровадити (упровадити), -джу, -диш, док., перех. 1》 до чого, у що. Уводити когось куди-небудь. || перен. Втягати в що-небудь. || перен. Надавати певного стану. 2》 Уводити що-небудь у дію, у практику і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
впроваджувати —
ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПРОВА́ДИТИ (УПРОВА́ДИТИ), джу, диш, док. 1. кого, що до чого, у що. Уводити когось куди-небудь. Поки ревнивець вартує коло дверей, жінка впроваджує до себе коханця через горище (М. Лукаш, пер. з тв.
Словник української мови у 20 томах
впроваджувати —
див. упроваджувати
Словник синонімів Вусика
впроваджувати —
ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити.
Словник синонімів української мови
впроваджувати —
ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПРОВА́ДИТИ (УПРОВА́ДИТИ), джу, диш, док., перех. 1. до чого, у що. Уводити когось куди-небудь. Женя привітала батька весело, впровадила до своїх покоїв (Фр.
Словник української мови в 11 томах