Орфографічний словник української мови

впростяж

впро́стяж

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. впростяж — (упростяж), впротяж (упротяж), присл. Один за одним у запряжці (про коней і т. ін.); цугом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. впростяж — ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ), присл. Один за одним у запряжці (про коней, волів і т. ін.); цугом. Широкий, пишний ридван на високих ресорах чекав вельможного гостя коло ґанку; в нього був запряжений упростяж четверик вороних (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. впростяж — ЦУ́ГОМ присл. (по кілька пар коней, волів тощо, запряжених одне за одним), ВСТЯЖ (УСТЯ́Ж), ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ). Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней (Н.  Словник синонімів української мови
  4. впростяж — ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ), присл. Один за одним у запряжці (про коней і т. ін.); цугом. Через два дні дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір’я прездорову махину (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах