впростяж

ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ), присл.

Один за одним у запряжці (про коней, волів і т. ін.); цугом.

Широкий, пишний ридван на високих ресорах чекав вельможного гостя коло ґанку; в нього був запряжений упростяж четверик вороних (М. Старицький);

Через два дні дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір'я прездорову махину (І. Нечуй-Левицький);

Семенові непоганим видалось мати “двір” високий, мов дзвіницю, а їздити впротяж баскими кіньми (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. впростяж — впро́стяж прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. впростяж — (упростяж), впротяж (упротяж), присл. Один за одним у запряжці (про коней і т. ін.); цугом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. впростяж — ЦУ́ГОМ присл. (по кілька пар коней, волів тощо, запряжених одне за одним), ВСТЯЖ (УСТЯ́Ж), ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ). Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней (Н.  Словник синонімів української мови
4. впростяж — ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ), присл. Один за одним у запряжці (про коней і т. ін.); цугом. Через два дні дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір’я прездорову махину (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах