вражати
вража́ти 1
дієслово недоконаного виду
дивувати
вража́ти 2
дієслово недоконаного виду
ранити, убивати; порушувати життєдіяльність — про хвороби
Орфографічний словник української мовивража́ти 1
дієслово недоконаного виду
дивувати
вража́ти 2
дієслово недоконаного виду
ранити, убивати; порушувати життєдіяльність — про хвороби
Орфографічний словник української мови