вражати
вража́ти
I (уражати), -аю, -аєш, недок., вразити (уразити), вражу, вразиш, док., перех.
1》 Викликати почуття подиву, захоплення тощо; дивувати.
Вражати око (очі) — дивувати незвичайним виглядом, ситуацією.
2》 Завдавати душевного болю, жалю.
|| Завдавати неприємності; ображати.
Вражати в саме серце — завдавати душевного болю.
II див. уражати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови