Орфографічний словник української мови

вражливість

вражли́вість

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вражливість — -вості, ж. Властивість за знач. вражливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вражливість — ВРА́ЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вра́жли́вий. [Антей:] Тобі не до лиця така вражливість, бо ти ж продав туди свій твір найкращий, де зневажають все, що нам святе (Леся Українка); Мені хотілося вірити, що Лена ні в що не замішана...  Словник української мови у 20 томах
  3. вражливість — ВРАЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вражли́вий. [Антей:] Тобі не до лиця така вражливість, бо ти ж продав туди свій твір найкращий, де зневажають все, що нам святе (Л. Укр., III, 1952, 435).  Словник української мови в 11 томах