вражливість

ВРА́ЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. вра́жли́вий.

[Антей:] Тобі не до лиця така вражливість, бо ти ж продав туди свій твір найкращий, де зневажають все, що нам святе (Леся Українка);

Мені хотілося вірити, що Лена ні в що не замішана, що це певний дивовижний збіг обставин і моя не менш дивовижна на це вражливість (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. вражливість — вражли́вість іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вражливість — -вості, ж. Властивість за знач. вражливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вражливість — ВРАЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вражли́вий. [Антей:] Тобі не до лиця така вражливість, бо ти ж продав туди свій твір найкращий, де зневажають все, що нам святе (Л. Укр., III, 1952, 435).  Словник української мови в 11 томах