вражливість

ВРАЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вражли́вий.

[Антей:] Тобі не до лиця така вражливість, бо ти ж продав туди свій твір найкращий, де зневажають все, що нам святе (Л. Укр., III, 1952, 435).

Значення в інших словниках

1. вражливість — вражли́вість іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вражливість — -вості, ж. Властивість за знач. вражливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вражливість — ВРА́ЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вра́жли́вий. [Антей:] Тобі не до лиця така вражливість, бо ти ж продав туди свій твір найкращий, де зневажають все, що нам святе (Леся Українка); Мені хотілося вірити, що Лена ні в що не замішана...  Словник української мови у 20 томах