Орфографічний словник української мови

врослий

вро́слий 1

дієприкметник

який вріс у що-небудь

вро́слий 2

дієприкметник

зарослий

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. врослий — I (урослий), -а, -е. Який вріс у що-небудь. II див. урослий I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. врослий — ВРО́СЛИЙ¹ (УРО́СЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до врости́1. Врослий ніготь – явище не дуже приємне і хворобливе, що трапляється, на жаль, досить часто (із журн.); Гора Бона нагадує забутий, врослий у землю велетенський шолом (У.  Словник української мови у 20 томах
  3. врослий — ВРО́СЛИЙ¹ (УРО́СЛИЙ), а, е. Який вріс у що-небудь. Сучками називаються основи зарослих і врослих гілок, які колись були або лишились на кроні стовбура дерева (Стол.-буд.  Словник української мови в 11 томах