врослий

ВРО́СЛИЙ¹ (УРО́СЛИЙ), а, е. Який вріс у що-небудь.

Сучками називаються основи зарослих і врослих гілок, які колись були або лишились на кроні стовбура дерева (Стол.-буд. справа, 1957, 43);

Перед хатками, врослими від старості в землю, з’явилися квітнички (Вільде, Опов., 1954, 73).

ВРО́СЛИЙ² див. уро́слий¹.

Значення в інших словниках

1. врослий — вро́слий 1 дієприкметник який вріс у що-небудь вро́слий 2 дієприкметник зарослий  Орфографічний словник української мови
2. врослий — I (урослий), -а, -е. Який вріс у що-небудь. II див. урослий I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. врослий — ВРО́СЛИЙ¹ (УРО́СЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до врости́1. Врослий ніготь – явище не дуже приємне і хворобливе, що трапляється, на жаль, досить часто (із журн.); Гора Бона нагадує забутий, врослий у землю велетенський шолом (У.  Словник української мови у 20 томах