врослий
ВРО́СЛИЙ¹ (УРО́СЛИЙ), а, е.
Дієпр. акт. до врости́1.
Врослий ніготь – явище не дуже приємне і хворобливе, що трапляється, на жаль, досить часто (із журн.);
Гора Бона нагадує забутий, врослий у землю велетенський шолом (У. Самчук);
Перед хатками, врослими від старості в землю, з'явилися квітнички (Ірина Вільде);
* Образно. Що значить одна людина в тій велетенській системі, яка охоплює всю земну планету тисячолітніми, врослими в шкуру людства зв'язками й законами? (В. Винниченко).
ВРО́СЛИЙ² див. уро́слий¹.
Словник української мови (СУМ-20)