вселяти —
(уселяти), -яю, -яєш, недок., вселити (уселити), вселю, вселиш, док., перех. 1》 без додатка і куди, у що.Приміщати когось на проживання куди-небудь, до кого-небудь; поселяти. 2》 кому і в кого, перен. Викликати певні почуття, навівати, збуджувати думки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вселяти —
ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВСЕЛИ́ТИ (УСЕЛИ́ТИ), вселю́, все́лиш, док., кого. 1. куди і без дод., у що. Поміщати для проживання куди-небудь, до кого-небудь; поселяти.
Словник української мови у 20 томах
вселяти —
ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ...
Словник синонімів української мови
вселяти —
ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВСЕЛИ́ТИ (УСЕЛИ́ТИ), вселю́, все́лиш, док., перех. 1. без додатка і куди, у що. Приміщати когось на проживання куди-небудь, до кого-небудь; поселяти. — Вселяти людей без речей. Навіщо це? (Код., Вибр.
Словник української мови в 11 томах