Значення в інших словниках
-
вставний —
(уставний), -а, -е. Якого вставляють у що-небудь. Вставне речення (слово) грам. — відокремлене речення або слово, вставлене в інше речення, але не пов'язане з ним граматично.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вставний —
ВСТАВНИ́Й (УСТАВНИ́Й), а́, е́. Який уставляють у що-небудь. Написала вставну главу до “Жалю” (Леся Українка); Оксен, ще веселіше поблискуючи очима, ступнув до дверей.
Словник української мови у 20 томах
-
вставний —
Вставни́й, -на́, -не́ (а не уставни́й)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вставний —
ВСТАВНИ́Й (УСТАВНИ́Й), а́, е́. Який уставляють у що-небудь. Написала вставну главу до "Жалю" (Л. Укр., V, 1956, 54); Оксен, ще веселіше поблискуючи очима, ступнув до дверей. Гнат вихопив наган, вставний зуб хижо блиснув (Тют.
Словник української мови в 11 томах