Орфографічний словник української мови

встяж

встяж

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. встяж — (устяж), присл. Те саме, що впростяж; цугом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. встяж — ВСТЯЖ (УСТЯ́Ж), присл. Те саме, що впро́стяж. [Клим:] Я запряжу найкращих панських коней встяж, що прудше вітру понесуть, візьму Домцю й вас [дівчат], як хочете, та як махну, то поки тут проснуться – ми будемо за десять миль (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. встяж — ЦУ́ГОМ присл. (по кілька пар коней, волів тощо, запряжених одне за одним), ВСТЯЖ (УСТЯ́Ж), ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ). Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней (Н.  Словник синонімів української мови
  4. встяж — Встяж, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. встяж — ВСТЯЖ (УСТЯ́Ж), присл. Те саме, що впро́стяж; цугом. [Клим:] Я запряжу найкращих панських коней встяж, що прудше вітру понесуть, візьму Домцю й вас [дівчата], як хочете, та як махну, то поки тут проснуться — ми будемо за десять миль (К.-Карий, II, 1960, 35).  Словник української мови в 11 томах