втрійку —
ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал. Утрьох. Втрійку до брами йшли. Марія Федорівна посередині, молоді по боках (Б. Лепкий); Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (С. Тудор); Звечора, лежачи горілиць, вони втрійку співали (І. Багряний).
Словник української мови у 20 томах
втрійку —
втрі́йку утрьох (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
втрійку —
ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал. Утрьох. Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (Тудор, Народження, 1941, 15).
Словник української мови в 11 томах