Орфографічний словник української мови

втрійку

втрі́йку

прислівник

незмінювана словникова одиниця

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. втрійку — ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал. Утрьох. Втрійку до брами йшли. Марія Федорівна посередині, молоді по боках (Б. Лепкий); Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (С. Тудор); Звечора, лежачи горілиць, вони втрійку співали (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах
  2. втрійку — втрі́йку утрьох (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. втрійку — ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал. Утрьох. Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (Тудор, Народження, 1941, 15).  Словник української мови в 11 томах