втрійку

ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал.

Утрьох.

Втрійку до брами йшли. Марія Федорівна посередині, молоді по боках (Б. Лепкий);

Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (С. Тудор);

Звечора, лежачи горілиць, вони втрійку співали (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. втрійку — втрі́йку прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. втрійку — втрі́йку утрьох (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. втрійку — ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал. Утрьох. Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (Тудор, Народження, 1941, 15).  Словник української мови в 11 томах