втрійку

ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал. Утрьох.

Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (Тудор, Народження, 1941, 15).

Значення в інших словниках

1. втрійку — втрі́йку прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. втрійку — ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал. Утрьох. Втрійку до брами йшли. Марія Федорівна посередині, молоді по боках (Б. Лепкий); Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (С. Тудор); Звечора, лежачи горілиць, вони втрійку співали (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах
3. втрійку — втрі́йку утрьох (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт