Орфографічний словник української мови

вузькоплечий

вузькопле́чий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вузькоплечий — -а, -е. Який має вузькі плечі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вузькоплечий — ВУЗЬКОПЛЕ́ЧИЙ, а, е. З вузькими плечима. Високий, стрункий, вузькоплечий, ніби велетень, котрому не дали гаразд розвинутися й набрати тiла (Б. Лепкий); Я тепло подивився на його [Осодчого] вузькоплечу згорблену спину (Б.  Словник української мови у 20 томах