вуркітливо —
рідко вуркотливо. Присл. до вуркітливий, вуркотливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вуркітливо —
ВУРКІТЛИ́ВО, рідко ВУРКОТЛИ́ВО. Присл. до вуркітли́вий, вуркотли́вий. Я вуркітливо засміявся. Проста це була вигадка, але мудра (Валерій Шевчук); Юрко схилився на хвіртку і, переходячи на інтимний тон, заговорив вуркотливо та влесливо (С.
Словник української мови у 20 томах
вуркітливо —
ВУРКІТЛИ́ВО, рідко ВУРКОТЛИ́ВО. Присл. до вуркітли́вий, вуркотли́вий. Юрко схилився на хвіртку і, переходячи на інтимний тон, заговорив вуркотливо та влесливо (Чорн., Визвол. земля, 1959, 110); Вуркітливо гудів літак.
Словник української мови в 11 томах