Орфографічний словник української мови

вуркітливо

вуркітли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вуркітливо — рідко вуркотливо. Присл. до вуркітливий, вуркотливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вуркітливо — ВУРКІТЛИ́ВО, рідко ВУРКОТЛИ́ВО. Присл. до вуркітли́вий, вуркотли́вий. Я вуркітливо засміявся. Проста це була вигадка, але мудра (Валерій Шевчук); Юрко схилився на хвіртку і, переходячи на інтимний тон, заговорив вуркотливо та влесливо (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. вуркітливо — ВУРКІТЛИ́ВО, рідко ВУРКОТЛИ́ВО. Присл. до вуркітли́вий, вуркотли́вий. Юрко схилився на хвіртку і, переходячи на інтимний тон, заговорив вуркотливо та влесливо (Чорн., Визвол. земля, 1959, 110); Вуркітливо гудів літак.  Словник української мови в 11 томах