вуркітливо

вуркітли́во

рідко вуркотливо.

Присл. до вуркітливий, вуркотливий.

Значення в інших словниках

1. вуркітливо — вуркітли́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. вуркітливо — ВУРКІТЛИ́ВО, рідко ВУРКОТЛИ́ВО. Присл. до вуркітли́вий, вуркотли́вий. Я вуркітливо засміявся. Проста це була вигадка, але мудра (Валерій Шевчук); Юрко схилився на хвіртку і, переходячи на інтимний тон, заговорив вуркотливо та влесливо (С.  Словник української мови у 20 томах
3. вуркітливо — ВУРКІТЛИ́ВО, рідко ВУРКОТЛИ́ВО. Присл. до вуркітли́вий, вуркотли́вий. Юрко схилився на хвіртку і, переходячи на інтимний тон, заговорив вуркотливо та влесливо (Чорн., Визвол. земля, 1959, 110); Вуркітливо гудів літак.  Словник української мови в 11 томах