Великий тлумачний словник сучасної мови

вуркітливий

вуркітли́вий

рідко вуркотливий, -а, -е.

Якому властиве низького тембру переливчасте звучання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вуркітливий — вуркітли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. вуркітливий — ВУРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВУРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Якому властиве несильне низького тембру переливчасте звучання. Іщинський сміявся вуркітливим сміхом (Валерій Шевчук); Незабаром розтануть сніги, побіжать вуркотливі струмочки з полів (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. вуркітливий — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
  4. вуркітливий — ВУРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВУРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Якому властиве низького тембру переливчасте звучання. — Найвища, по-моєму, краса, це краса вірності, — чув, підходячи, Сагайда спокійно вуркотливий, оксамитовий голос Брянського (Гончар, І, 1954, 70); Біжить вуркітливий струмочок.  Словник української мови в 11 томах