вуркітливий

ВУРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВУРКОТЛИ́ВИЙ, а, е.

Якому властиве несильне низького тембру переливчасте звучання.

Іщинський сміявся вуркітливим сміхом (Валерій Шевчук);

Незабаром розтануть сніги, побіжать вуркотливі струмочки з полів (Ю. Збанацький);

Ще ніколи, либонь, так не кортіло [Ількові] бути коло неньки, слухати її м'який, вуркотливий голос (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. вуркітливий — вуркітли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. вуркітливий — рідко вуркотливий, -а, -е. Якому властиве низького тембру переливчасте звучання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вуркітливий — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
4. вуркітливий — ВУРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВУРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Якому властиве низького тембру переливчасте звучання. — Найвища, по-моєму, краса, це краса вірності, — чув, підходячи, Сагайда спокійно вуркотливий, оксамитовий голос Брянського (Гончар, І, 1954, 70); Біжить вуркітливий струмочок.  Словник української мови в 11 томах