вуркітливий

ВУРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВУРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Якому властиве низького тембру переливчасте звучання.

— Найвища, по-моєму, краса, це краса вірності, — чув, підходячи, Сагайда спокійно вуркотливий, оксамитовий голос Брянського (Гончар, І, 1954, 70);

Біжить вуркітливий струмочок.

Значення в інших словниках

1. вуркітливий — вуркітли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. вуркітливий — рідко вуркотливий, -а, -е. Якому властиве низького тембру переливчасте звучання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вуркітливий — ВУРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВУРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Якому властиве несильне низького тембру переливчасте звучання. Іщинський сміявся вуркітливим сміхом (Валерій Шевчук); Незабаром розтануть сніги, побіжать вуркотливі струмочки з полів (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. вуркітливий — див. балакучий  Словник синонімів Вусика