Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
вуркіт —
ву́ркіт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
вуркіт —
ВУ́РКІТ, коту, ч. Несильне, низького тембру переливчасте звучання. У вуха вже линув одноманітний, сердитий вуркіт мотора (О. Донченко); До Острозького замку докотилися тривожні луни .. вуркотів землі (Іван Ле); Утікачі почули вуркіт мотора, і майже одночасно блиснув промінь прожектора (В. Малик).
Словник української мови у 20 томах
вуркіт —
ВУ́РКІТ, коту, ч. Несильне, низького тембру переливчасте звучання. У вуха вже линув одноманітний, сердитий вуркіт мотора (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 44); До Острозького замку докотилися тривожні луни тих вуркотів землі (Ле, Україна, 1940, 98).
Словник української мови в 11 томах