Значення в інших словниках
-
вуркіт —
-коту, ч. Несильне, низького тембру переливчасте звучання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вуркіт —
ВУ́РКІТ, коту, ч. Несильне, низького тембру переливчасте звучання. У вуха вже линув одноманітний, сердитий вуркіт мотора (О. Донченко); До Острозького замку докотилися тривожні луни .. вуркотів землі (Іван Ле); Утікачі почули вуркіт мотора, і майже одночасно блиснув промінь прожектора (В. Малик).
Словник української мови у 20 томах
-
вуркіт —
МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти.
Словник синонімів української мови
-
вуркіт —
ВУ́РКІТ, коту, ч. Несильне, низького тембру переливчасте звучання. У вуха вже линув одноманітний, сердитий вуркіт мотора (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 44); До Острозького замку докотилися тривожні луни тих вуркотів землі (Ле, Україна, 1940, 98).
Словник української мови в 11 томах