Орфографічний словник української мови

вчення

вче́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вчення — (сукупність тверджень в якійсь галузі знань) теорія, книжн. доктрина, (про систему поглядів) концепція.  Словник синонімів Полюги
  2. вчення — (у школі) наука. навчання, д. вчиття; (Коперніка) теорія; (релігійне) віровчення, догмати; (батькове) ЖМ. порада, настанова.  Словник синонімів Караванського
  3. вчення — [ўчен':а] = учення -н':а, р. мн. -ен'  Орфоепічний словник української мови
  4. вчення — ВЧЕ́ННЯ див. уче́ння.  Словник української мови у 20 томах
  5. вчення — НАВЧА́ННЯ (процес передавання й засвоєння знань, уміння, досвіду), УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ) розм., ВЧИТТЯ́ заст., НАУ́КА заст.; ОСВІ́ТА (піднесення рівня знань). Приїхавши в це містечко на навчання, я спершу жив у тітки (Є. Гуцало); Підбільшала Оленка.  Словник синонімів української мови