вчення

вче́ння

[ўчен':а]

= учення

-н':а, р. мн. -ен'

Значення в інших словниках

1. вчення — (сукупність тверджень в якійсь галузі знань) теорія, книжн. доктрина, (про систему поглядів) концепція.  Словник синонімів Полюги
2. вчення — вче́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. вчення — (у школі) наука. навчання, д. вчиття; (Коперніка) теорія; (релігійне) віровчення, догмати; (батькове) ЖМ. порада, настанова.  Словник синонімів Караванського
4. вчення — ВЧЕ́ННЯ див. уче́ння.  Словник української мови у 20 томах
5. вчення — НАВЧА́ННЯ (процес передавання й засвоєння знань, уміння, досвіду), УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ) розм., ВЧИТТЯ́ заст., НАУ́КА заст.; ОСВІ́ТА (піднесення рівня знань). Приїхавши в це містечко на навчання, я спершу жив у тітки (Є. Гуцало); Підбільшала Оленка.  Словник синонімів української мови