Значення в інших словниках
-
вібрафон —
-а, ч. Ударний музичний інструмент з певною висотою звучання, тип ксилофона.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вібрафон —
(нім. Vibraphone, від лат. vibro — коливання та гр. phone — звук) — ударний інструмент з родини ідіофонів, що складається з двох рядів металевих пластинок різної висоти звуку, які утворюють хроматичний звукоряд.
Словник-довідник музичних термінів
-
вібрафон —
ВІБРАФО́Н, а, ч. Ударний музичний інструмент, що складається з розміщених у два ряди і поєднаних із набором трубок-резонаторів металевих пластинок, по яких ударяють спеціальними паличками. Як правило, діапазон вібрафона – три октави (від фа малої октави).
Словник української мови у 20 томах
-
вібрафон —
Ударний музичний інструмент (ідіофон); по металевих пластинках, розташованих у 2 ряди, вдаряють паличками, під пластинками містяться трубки-резонатори, кінець кожної трубки з лопатями, які, закриваючи або вікриваючи отвори резонаторів, змінюють силу звуку і створюють враження його вібрації.
Універсальний словник-енциклопедія