Орфографічний словник української мови

відбив

відби́в

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відбив — -у, ч., військ. Удар, яким відбиваються, захищаючись від удару супротивника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відбив — ВІДБИ́В, у, ч., рідко. Удар, яким відбиваються, захищаючись від удару супротивника. Котовський удар зберігав свій десь наостанок, а тільки одбиви вправно робив він (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
  3. відбив — ВІДБИ́В, у, ч., військ. Удар, яким відбиваються, захищаючись від удару супротивника. Котовський удар зберігав свій десь наостанок, а тільки одбиви вправно робив він (Тич., І, 1957, 271).  Словник української мови в 11 томах