Великий тлумачний словник сучасної мови

відбив

відби́в

-у, ч., військ.

Удар, яким відбиваються, захищаючись від удару супротивника.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відбив — відби́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. відбив — ВІДБИ́В, у, ч., рідко. Удар, яким відбиваються, захищаючись від удару супротивника. Котовський удар зберігав свій десь наостанок, а тільки одбиви вправно робив він (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
  3. відбив — ВІДБИ́В, у, ч., військ. Удар, яким відбиваються, захищаючись від удару супротивника. Котовський удар зберігав свій десь наостанок, а тільки одбиви вправно робив він (Тич., І, 1957, 271).  Словник української мови в 11 томах