Орфографічний словник української мови

відбитий

відби́тий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відбитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відбити. || відбито, безос. присудк. сл. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відбитий — ВІДБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відби́ти. Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців – великого і вказівного, відбитих колись на ковадлі недотепою помічником (Д.  Словник української мови у 20 томах
  3. відбитий — А, -е. Не сповна розуму. Сам Крок, цей відбитий, безмозкий даун, якого обходили десятою дорогою, тремтів, як маленьке дівчатко (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
  4. відбитий — ВІДБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відби́ти. Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців — великого і вказівного, відбитих колись на ковадлі недотепою помічником (Д. Бедзик, Дніпро..  Словник української мови в 11 томах