Великий тлумачний словник сучасної мови

відбитий

відби́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відбити.

|| відбито, безос. присудк. сл.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відбитий — відби́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відбитий — ВІДБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відби́ти. Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців – великого і вказівного, відбитих колись на ковадлі недотепою помічником (Д.  Словник української мови у 20 томах
  3. відбитий — А, -е. Не сповна розуму. Сам Крок, цей відбитий, безмозкий даун, якого обходили десятою дорогою, тремтів, як маленьке дівчатко (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
  4. відбитий — ВІДБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відби́ти. Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців — великого і вказівного, відбитих колись на ковадлі недотепою помічником (Д. Бедзик, Дніпро..  Словник української мови в 11 томах