відбуття — Орфографічний словник української мови

відбуття — -я, с. Дія за знач. відбути 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
відбуття — ВІДБУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. відбу́ти 1, 3. Коли треба було сказати образно, що хтось дістав якийсь термін каторги чи тюрми з позбавленням додатково ще тих чи тих прав (права листуватися... Словник української мови у 20 томах
відбуття — ВІДБУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. відбу́ти 1. Серед них [паперів] було коротке й скупе повідомлення, що в Ковалівку, після відбуття покарання, повертається за місцем проживання громадянин Ігор Княжевич (Кучер, Трудна любов, 1960, 546). Словник української мови в 11 томах