відвисати —
ВІДВИСА́ТИ, а́є, недок., ВІДВИ́СНУТИ, не, док. Опускатися, відтягуватися донизу; звисати. Його довгі незграбні руки як би [ніби] відвисали від плечей (Н. Кобринська); Нижня щелепа неприродно заходила ходором і почала одвисати (В.
Словник української мови у 20 томах
відвисати —
Аю, -аєш, недок. Відпочивати, байдикувати. Відвисаю і ні про що не думаю.
Словник сучасного українського сленгу
відвисати —
ЗВИСА́ТИ (про предмети — висіти, тримаючись на чому-небудь одним чи кількома кінцями), ВИ́СНУТИ, ПОВИСА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ, ОПУСКА́ТИСЯ, СПАДА́ТИ, ОПАДА́ТИ, ПА́ДАТИ (про одяг, волосся, гілки і т. ін.); ВІДВИСА́ТИ (відхилившись від чогось).
Словник синонімів української мови
відвисати —
ВІДВИСА́ТИ, а́є, недок., ВІДВИ́СНУТИ, не, док. Висіти, відхилившись від чогось; звисати. Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей (Кобр., Вибр., 1954, 77); Нижня щелепа неприродно заходила ходором і почала одвисати (Кучер, Прощай..
Словник української мови в 11 томах