відволікатися —
-аюся, -аєшся, недок., рідко. 1》 Залишати поза увагою кого-, що-небудь. 2》 Пас. до відволікати 1), 3)
Великий тлумачний словник сучасної мови
відволікатися —
ВІДВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДВОЛІКТИ́СЯ, ічу́ся, іче́шся, док. 1. Перериватися на щось інше, звертати увагу на щось інше. Сказав те, аби лиш розряджувати напругу, аби лиш відволікатись від того протоколу, що лежить на краєчку стола (І.
Словник української мови у 20 томах
відволікатися —
ВІДВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Залишати поза увагою кого-, що-небудь. Коли хтось з нас [військовополонених] підставляв під удар себе, щоб прикрити Дмитра, його били..
Словник української мови в 11 томах