відволікатися
ВІДВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Залишати поза увагою кого-, що-небудь.
Коли хтось з нас [військовополонених] підставляв під удар себе, щоб прикрити Дмитра, його били.. Але, ударивши чи побивши, знову поверталися до Дмитра, не відволікаючись і не забуваючи (Коз., Гарячі руки, 1960, 75).
2. Пас. до відволіка́ти 1, 3.
Словник української мови (СУМ-11)