відвідач —
<�частий> гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.
Словник синонімів Караванського
відвідач —
-а, ч., рідко. Те саме, що відвідувач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відвідач —
ВІДВІ́ДАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що відві́дувач. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів... (Марко Вовчок); Одвідачі кидаються прощатися з в'язнями (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
відвідач —
ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн., ВІДВІ́ДАЧ рідко, ПРИХО́ЖИЙ розм. Там (у коридорі) уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю.
Словник синонімів української мови
відвідач —
ВІДВІ́ДАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що відві́дувач. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів… (Вовчок, І, 1955, 157); Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Л. Укр., II, 1951, 503).
Словник української мови в 11 томах
відвідач —
Відвідач, -ча м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).
Словник української мови Грінченка