відвідач
ВІДВІ́ДАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що відві́дувач.
У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів… (Вовчок, І, 1955, 157);
Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Л. Укр., II, 1951, 503).
Словник української мови (СУМ-11)