відвічно —
Присл. до відвічний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відвічно —
Споконвіку, спрадавна, стародавнє, з давніх-давен, див. вікодавній, древній, одвічно
Словник чужослів Павло Штепа
відвічно —
ВІДВІ́ЧНО. Присл. до відві́чний. Віють одвічно солоні вітри (М. Нагнибіда); – Зовуть мене Миколою, а прізвище з діда-прадіда маю – Чабан, бо відвічно і довічно ми чабани (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
відвічно —
див. вічно; здавна
Словник синонімів Вусика
відвічно —
ВІДВІ́ЧНО. Присл. до відві́чний. Віють одвічно солоні вітри (Нагн., Пісня.., 1949, 64); Одвічно людина прагнула до світла (Знання.., 5, 1966, 4).
Словник української мови в 11 томах
відвічно —
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Словник української мови Грінченка