Значення в інших словниках
-
відголосок —
-ску, ч., рідко. Зменш. до відголос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відголосок —
ВІ́ДГОЛОСОК, ску, ч., розм. Зменш. до ві́дголос. В степу довго й протяжно кричав паровик, затихаючи неясним відголоском за дальнім перевалом (М. Хвильовий); Саїд Алі ось уже з десяток днів чекав неприємних відголосків його гарячого вчинку (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
-
відголосок —
див. луна
Словник синонімів Вусика
-
відголосок —
ВІ́ДГОЛОСОК, ску, ч., рідко. Зменш. до ві́дголос. Шум далекого бою відголосками лягав біля ніг схвильованого бійця Якова Лиховида (Десняк, Опов., 1951, 35); Саїд Алі ось уже з десяток днів чекав неприємних відголосків його гарячого вчинку (Ле, Міжгір’я, 1953, 178).
Словник української мови в 11 томах