Значення в інших словниках
-
відгороджений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відгородити. || відгороджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відгороджений —
ВІДГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відгороди́ти. Коло дому бовваніли височезні осокори, зеленів старий садок, не одгороджений од двору (І. Нечуй-Левицький); Дід, відгороджений від Леся столом і пічечкою, ступив крок назад до дверей (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
відгороджений —
ВІДГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відгороди́ти. Коло дому бовваніли височезні осокори, зеленів старий садок, не одгороджений од двору (Н.-Лев., IV, 1956, 307); Дід, відгороджений від Леся столом і пічечкою, ступив крок назад до дверей (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах