відгороджений

Значення в інших словниках

1. відгороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відгородити. || відгороджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відгороджений — ВІДГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відгороди́ти. Коло дому бовваніли височезні осокори, зеленів старий садок, не одгороджений од двору (І. Нечуй-Левицький); Дід, відгороджений від Леся столом і пічечкою, ступив крок назад до дверей (Ю. Словник української мови у 20 томах
3. відгороджений — ВІДГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відгороди́ти. Коло дому бовваніли височезні осокори, зеленів старий садок, не одгороджений од двору (Н.-Лев., IV, 1956, 307); Дід, відгороджений від Леся столом і пічечкою, ступив крок назад до дверей (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах