віддавлювати —
-юю, -юєш, недок., віддавити, -авлю, -авиш; мн. віддавлять; док., перех. 1》 Те саме, що відтискувати. 2》 Натискаючи на що-небудь, викликати біль; ушкоджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віддавлювати —
ВІДДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДАВИ́ТИ, авлю́, а́виш; мн. відда́влять; док., що. 1. Давлячи, виготовляти, отримувати що-небудь. Йому й вершок збере з глечика, й сиру віддавить у ворочку (І. Вирган).
Словник української мови у 20 томах
віддавлювати —
УШКО́ДЖУВАТИ (завдавати шкоди тілу або його частинам, робити травму), ПОШКО́ДЖУВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДБИВА́ТИ (перев. ударяючись об щось тверде або ударяючи чимсь твердим); ВІДДА́ВЛЮВАТИ (придавивши, порушувати цілісність тканини тіла)...
Словник синонімів української мови
віддавлювати —
ВІДДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДАВИ́ТИ, авлю́, а́виш; мн. відда́влять; док., перех. 1. Те саме, що відти́скувати. Йому й вершок збере з глечика, й сиру віддавить у ворочку (Вирган, В розп. літа, 1959, 255).
Словник української мови в 11 томах