віддавлювати
ВІДДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДАВИ́ТИ, авлю́, а́виш; мн. відда́влять; док., що.
1. Давлячи, виготовляти, отримувати що-небудь.
Йому й вершок збере з глечика, й сиру віддавить у ворочку (І. Вирган).
2. Натискаючи на що-небудь, викликати біль; ушкоджувати.
Професор глянув на неї гостро і знищувально. Так дивляться на трамвайного сусіду, коли він віддавлює вам мозоль (Ю. Смолич);
– Вдаряй звідси, Прісько, бо так і оддавлю дверима п'яти (Л. Юхвід).
Словник української мови (СУМ-20)