відзвичаєння —
ВІДЗВИЧА́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відзвича́їти і відзвича́їтися. За хвилю засіріло вже навколо нього і він, розправляючи задеревенілі [задерев'янілі] ноги і з відзвичаєння сильно шкутильгаючи на поранену ногу...
Словник української мови у 20 томах