Орфографічний словник української мови

відкашлювання

відка́шлювання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відкашлювання — -я, с. Дія за знач. відкашлювати й відкашлюватися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відкашлювання — ВІДКА́ШЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відка́шлювати і відка́шлюватися 1. На долівці серед сонних дітей почулось стримане відкашлювання (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. відкашлювання — ВІДКА́ШЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відка́шлювати й відка́шлюватися 1. На долівці серед сонних дітей почулось стримане відкашлювання (Іщук, Вербівчани, 1961, 193).  Словник української мови в 11 томах